20 серпня 2026 року слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси задовольнив скаргу адвоката Дмитра Ягунова та скасував постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим особи, яка ще у березні 2013 року зазнала катування з боку працівників міліції.

Обставини справи прості й водночас показові. Чоловіка запросили працівники міліції на «бесіду». Замість цього його прилюдно, на очах багатьох сторонніх осіб, у публічному місці побили, завдавши тілесних ушкоджень, наслідки яких він відчуває й лікує дотепер.

З моменту цих подій минуло більше десяти років. Проте замість ефективного розслідування потерпілий зіткнувся з тим, що можна охарактеризувати лише як послідовний саботаж: спочатку – з боку прокурорів Одеської обласної прокуратури, які роками не забезпечували належної перевірки заяв про катування, а згодом – з боку слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві, які, отримавши провадження, відмовилися визнати постраждалого потерпілим, посилаючись на формальні підстави, що не мали нічого спільного з фактичним станом матеріалів справи.

Адвокат Дмитро Ягунов оскаржив цю відмову до слідчого судді, наполягаючи на тому, що процесуальний статус потерпілого виникає з моменту подання заяви про кримінальне правопорушення, а не залежить від зручності чи готовності слідчого органу проводити розслідування. Слідчий суддя погодився з цією позицією та скасував постанову слідчого як незаконну й необґрунтовану.

Це рішення – важливий, хоча й проміжний крок. Воно не завершує справу, але відновлює право постраждалого нарешті брати повноцінну процесуальну участь у розслідуванні катування, яке держава зобов’язана була провести ще у 2013 році.

Ця справа – черговий приклад того, наскільки принциповим є питання результативності реагування на випадки жорстокого поводження. Результативність дій, вжитих у випадку жорстокого поводження, є невід’ємною складовою превенції жорстокого поводження. Довіра до задекларованої заборони катувань та інших форм жорстокого поводження підривається щоразу, коли посадові особи, винні у таких правопорушеннях, не притягнуті до відповідальності за свої дії. Якщо за інформацією, що свідчить про жорстоке поводження, не слідує швидка й ефективна реакція, ті, хто має намір застосовувати жорстоке поводження до затриманих осіб, швидко повірять – і з достатніми підставами, – що вони зможуть робити це безкарно. Навпаки, коли посадові особи, які наказують, санкціонують, потурають або продовжують катування або жорстоке поводження, притягуються до відповідальності, їм надається недвозначне повідомлення про те, що така поведінка не толерується.

Адвокат Дмитро Ягунов продовжує представляти інтереси постраждалого та домагатися повного, незалежного й ефективного розслідування цього випадку.