Одеський окружний адміністративний суд (суддя Л.Р. Юхтенко) рішенням від 19 червня 2026 року у справі № 420/9112/26 повністю задовольнив позов адвоката Дмитра Ягунова до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» та Південно-Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України.

СУТЬ СПРАВИ

У березні 2026 року адвокат направив відповідачам інформаційний запит про надання статистичних даних щодо діяльності Одеського СІЗО за період 2010–2026 років — за дев’ятьма групами питань: загальні відомості про установу, умови тримання та матеріально-побутове забезпечення, медичне забезпечення, смертність та надзвичайні події, застосування фізичної сили й спеціальних засобів, дисциплінарні стягнення, кадрові питання, злочинна діяльність на території установи та права окремих категорій осіб (неповнолітніх, жінок, осіб з інвалідністю, іноземців).

Обидва розпорядники інформації відмовили, стверджуючи, що запитувані відомості нібито «не є публічною інформацією» та вимагають «створення нової інформації».

ВИСНОВОК СУДУ

Суд відхилив доводи відповідачів як помилкові. Він наголосив, що дані про штат, структуру та бюджет установи прямо віднесені законом до публічної інформації, доступ до якої не може бути обмежено за жодних умов. Відомості ж про смертність, застосування сили, переповненість, дисциплінарні стягнення та надзвичайні події підлягають обов’язковому фіксуванню згідно із Законом «Про попереднє ув’язнення» — а отже, є задокументованими й існуючими. Великий обсяг інформації та відсутність «готового зведеного документа» не є законною підставою для відмови.

Суд окремо вказав, що відповідачі вибірково та хибно застосували критерії, сформульовані Великою Палатою ЄСПЛ у справі Magyar Helsinki Bizottság v. Hungary, і врахував рішення ЄСПЛ у справі Ukrayinskyy and Others v. Ukraine (02.04.2026), яке констатувало структурну проблему непрозорості умов тримання під вартою в Україні. Суд підкреслив, що запитувана інформація має істотний публічний характер і потребує контролю з боку громадськості.

Суд зобов’язав обидві установи повторно розглянути запит у встановленому законом порядку та стягнув з кожного відповідача судовий збір на користь позивача.

ЩО ДАЛІ

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Якщо Одеський СІЗО вирішить й надалі занурювати свою діяльність у темряву — особливо на тлі резонансних заяв про неналежне поводження та катування в цій установі — захист готовий відстоювати позицію позивача в суді апеляційної інстанції. Право суспільства знати, що відбувається за стінами слідчого ізолятора, не може залежати від бажання адміністрації установи це приховувати. Прозорість пенітенціарної системи — це не «нова інформація», а конституційний обов’язок держави.