Адвокат Дмитро Ягунов звернувся до органів адвокатського самоврядування з вимогою вжити заходів для врятування репутації адвокатури
Адвокат Дмитро Ягунов звернувся з повторним зверненням до Ради адвокатів України, Ради адвокатів Одеської області, Національної асоціації адвокатів України та інших органів адвокатського самоврядування з вимогою невідкладно відреагувати на системну загрозу репутації адвокатської спільноти.
ПІДСТАВА ЗВЕРНЕННЯ: ДВІ НОВІ СУДОВІ УХВАЛИ
Безпосереднім приводом стали дві судові ухвали, постановлені вже після первинного звернення адвоката Дмитра Ягунова, які, на його думку, не лише підтверджують раніше викладені застереження, а й демонструють поглиблення проблеми.
Ухвала від 1 червня 2026 року (Київський районний суд міста Одеси, справа № 509/744/26). Суд на підставі сукупності зібраних доказів вкотре констатував факт підроблення документів на судно, що є предметом спору. Зокрема, судом підтверджено, що «Акт технічного нагляду судна» від 15.11.2015 має явні ознаки підробки, оскільки особа, від імені якої він підписаний, померла ще 10 липня 2007 року — тобто за вісім років до дати ймовірного підписання. Крім того, експертизою встановлено, що підписи у «Договорі купівлі-продажу судна» від 14.02.2003 сформовані частками тонеру, тобто реальних підписів проставлено не було.
Ухвала від 4 червня 2026 року (Овідіопольський районний суд Одеської області, справа № 509/299/19). Суд відмовив у задоволенні чергового клопотання адвоката про скасування арешту, накладеного на спірне судно. Це клопотання за змістом практично тотожне тому, у задоволенні якого тому ж представнику вже було відмовлено ухвалою цього ж суду 10 лютого 2026 року.
ПІДРОБЛЕНІ ДОКУМЕНТИ — УДАР, АЛЕ МОВЧАННЯ — БІЛЬШИЙ УДАР
Адвокат Дмитро Ягунов підкреслює, що сам факт використання адвокатом у судах документів, підробленість яких неодноразово і послідовно встановлювалася судами різних інстанцій — у тому числі документа, нібито «підписаного» людиною через вісім років після її смерті, — є серйозним ударом по репутації адвокатури.
Проте значно більшою загрозою для авторитету адвокатської спільноти є мовчазна бездіяльність органів адвокатського самоврядування, які, будучи належним чином та неодноразово поінформованими про ці обставини, утримуються від реагування по суті.

